Кір - гостре інфекційне вірусне захворювання з високим рівнем сприйнятливості, яке характеризується високою температурою, запаленням слизових оболонок порожнини рота та верхніх дихальних шляхів, кон'юнктивітом і характерним плямисто – папульозним висипом на шкірних покривах, загальною інтоксикацією.

Збудником кору є РНК- вірус роду морбіллівірусів, родини параміксовірусів.

Джерелом інфекції є хвора на кір людина, яка заразна для оточуючих з останніх днів інкубаційного періоду (останні 2 дні) до 4-го дня висипань.

Шлях передачі інфекції - повітряно-крапельний, вірус виділяється в зовнішнє середовище у великій кількості хворою людиною зі слизом під час кашлю, чихання і.т.д.
Захворювання на кір небезпечне ускладненнями, такими як ларингіт (запалення гортані), круп (стеноз гортані), трахеобронхіт, отит (запалення вуха), первинна кірова (вірусна) пневмонія, вторинна бактеріальна пневмонія, стоматит (запалення слизової оболонки рота), менінгіт (запалення мозкової оболонки), гепатит, лімфаденіт.Найбільш грізним ускладненням (частіше у дорослих) буває кіровийенцефаліт.
При виявленні кору проводять профілактичні заходи в осередку інфекції, тобто в тому колективі, де перебував хворий. Використовують заходи загально гігієнічного порядку: роз’єднання, провітрювання, збільшення кількості поточних вологих прибирань в приміщенні, за особами, які перебували в контакті з хворим встановлюється медичний нагляд.

Всім контактним особам старше 1 року, які не отримали своєчасно щеплення проти кору, не хворіли на кір та за умовою відсутності протипоказань проводиться екстрена вакцинопрофілактика в перші 72 години з моменту контакту. При наявності показань застосовується також пасивна імунізація нормальним людським імуноглобуліном.
Надійним і ефективним методом профілактики кору є вакцинація. В Україні вакцинація від кору входить до календаря обов'язкових профілактичних щеплень. Її проводять дітям віком 12 місяців, які не хворіли на кір та не мають медичних протипоказань. Друге щеплення проводиться у віці 6 років (перед школою). Можливо введення як моновакцини (тільки проти кору), так і тривакцини (проти кору, паротиту та краснухи). Вакцина проти кору використовується протягом 50 років, вона безпечна та ефективна.

Висновок очевидний - щеплення робити треба своєчасно і в обов'язковому порядку!

Вакцина від епідемічного паротиту поєднується з вакцинами проти кору і краснухи (вакцина КПК). ЗаНаціональним календарем щепленьвона вводиться дитині двічі:

· 1-ша доза – у 12 місяців

· 2-га доза – у 6 років

Нагадаємо,епідемічний паротит (свинка)– гостре висококонтогіозне інфекційне захворювання. Його збудником є РНК-вмісний вірус з роду Rubulavirus.

Епідемічний паротит залишається однією з найпоширеніших та висококонтагіозних інфекцій в світі. Може призводити до низки тяжких ускладнень: чоловіче безпліддя, цукровий діабет II типу, хронічний панкреатит, ураження центральної нервової системи.

На епідемічний паротит найчастіше хворіють діти в період між третім і сьомим роком життя. Чоловіків епідемічний паротит вражає в 2 рази частіше з виникненням явних симптомних проявів, ніж дівчаток та жінок.

Шляхи інфікування

Епідемічний паротит поширюється через прямий контакт зі слиною або краплями з носа чи горла. Інфікована людина може поширювати вірус:

· кашляючи, чхаючи чи розмовляючи

· поділившись предметами, на яких може бути слина, наприклад, пляшками з водою, чашками, дитячими іграшками, тощо

· беручи участь у заходах, що відбуваються у тісному контакті з іншими людьми, наприклад, під час занять спортом, танців або поцілунків

Інфікована людина може поширювати епідемічний паротит за кілька днів до початку прояву симптомів захворювання і до п’яти днів після початку набряку.

Тому людині чи дитині, яка захворіла на епідемічний паротит (свинку), слід обмежити контакти з оточуючими – залишатися вдома, не відвідувати роботу, школу та публічні заходи.

Симптоми епідемічного паротиту:

· гарячка

· набряк слинних залоз (найчастіше під вухами)

· головний біль

· м'язові болі

· слабкість

· втрата апетиту

Симптоми зазвичай з’являються через 16-18 днів після інфікування.

Як у дітей, так і у дорослих епідемічний паротит зазвичай протікає в легкій формі. Але через ризик тяжких ускладнень слід робити профілактичні щеплення!

Лікування легкої форми епідемічного паротиту здійснюється у стані середньої важкості, а при тяжкій – в лікарняному стаціонарі. Більшість хворих на свинку повністю одужують протягом двох тижнів.

Коментарi